- розтяти
- —————————————————————————————розтя́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розтяти — див. розтинати … Український тлумачний словник
розтяти — див. розтинати … Словник синонімів української мови
порозтинати — а/ю, а/єш, док., перех. Розтяти, розрізати все чи багато чого небудь, у багатьох місцях. || Порізати на частини … Український тлумачний словник
розтин — у, ч. 1) Дія за знач. розтяти, розітнути, розтинати 1), 3). •• Ро/зтин тру/па те саме, що аутопсі/я. 2) Місце, де що небудь розрізано. 3) Площина дійсного або уявного перерізу якого небудь предмета. •• … Український тлумачний словник
розтятий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтяти. || розтя/то, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
ранити — (заподіювати комусь рану, рани; перев. рослини пошкоджувати), зранювати, зранити, у[в]ражати, у[в]разити; різати, розрізувати, розрізати, підрізувати, підрізати, підрізати, розтинати, розтяти, розітнути, розсікати, розсікти, сікти, підсікати,… … Словник синонімів української мови
розрізувати — I = розрізати (ріжучи, розділяти на частини, шматки), розіпхати, перерізувати, перерізати, перерізати, розтинати, розтяти, розітнути, розпорювати, розпороти, пороти, розкроювати, розкроїти, розкраювати, розкраяти, розбатовувати, розбатувати;… … Словник синонімів української мови
розрубувати — 1) = розрубати (рубаючи, розділяти на частини, шматки), розтинати, розтяти, розітнути, розсікати, розсікти; розкроювати, розкраювати, розкроїти, розкраяти (завдаючи ран) 2) див. ранити … Словник синонімів української мови
розтинати — I = розтяти 1) (робити розріз трупа з метою дослідження), розітнути, анатомувати, препарувати, розчиняти, розчинити, потрошити 2) (робити розріз тіла, нарива, пухлини тощо), розітнути, розрізувати, розрізати, розрізати 3) (швидким рухом розділяти … Словник синонімів української мови